• Забезпечення прозорості: воно встановлює чіткі правила, за якими оцінюються заходи безперервного професійного розвитку (БПР).
• Контроль якості: гарантує, що навчальні програми відповідають принципам академічної доброчесності (без плагіату, маніпуляцій, недостовірних даних).
• Відповідність доказовій медицині: перевіряє, чи навчання базується на сучасних наукових доказах, а не на застарілих чи неперевірених практиках.
• Захист пацієнтів і суспільства: забезпечує, щоб знання, які отримують медики, реально підвищували якість допомоги.
чесність у навчанні, викладанні та науковій діяльності, уникнення фальсифікацій, плагіату, маніпуляцій.
використання результатів клінічних досліджень, систематичних оглядів, протоколів, що підтверджені доказами.
дотримання стандартів, які гарантують ефективність і безпеку для пацієнтів.
перевірка програм, тренінгів, курсів на відповідність цим принципам.
• Стандартизація процесу: створює єдині правила, за якими оцінюють результати навчання медичних працівників.
• Об’єктивність: мінімізує суб’єктивні фактори та забезпечує чесність оцінювання.
• Вимірюваність результатів: дозволяє зрозуміти, чи справді навчання дало нові знання й навички, а не лише формальне відвідування заходів.
• Зворотний зв’язок: показує, які аспекти навчання варто вдосконалити.
перевірка теоретичної бази — сучасні протоколи, наукові дані, принципи доказової медицини.
здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях, приймати рішення, комунікувати з пацієнтами та колегами.
виконання маніпуляцій, використання обладнання, дотримання стандартів безпеки.
тести, практичні завдання.
• Запобігання конфлікту інтересів: гарантує, що навчальні заходи не будуть використані для просування комерційних інтересів окремих компаній чи осіб.
• Захист від прихованої реклами: встановлює правила, які унеможливлюють використання коштів фармкомпаній чи інших юридичних/фізичних осіб для реклами ліків, виробів чи послуг під виглядом освітніх програм.
• Збереження довіри: забезпечує прозорість і чесність у проведенні освітніх заходів для медиків.
ситуації, коли особисті чи фінансові інтереси можуть впливати на об’єктивність навчання.
чіткі правила щодо джерел коштів, щоб уникнути залежності від фармацевтичних чи комерційних структур.
заборона використання освітніх платформ для прихованої чи прямої реклами лікарських засобів, медичних виробів чи послуг.
навчання має бути спрямоване на знання та практику, а не на маркетинг.